|
Кликала і не тебе, не через тебе у сумі, Тільки навіщо прийшов у життя моє? Ти зневіру мою не відсунеш І втому не подінеш ніде... Все, що кохаю іще, як волю птиці, Як вітру нестримність, із нашої пісні слово, Сині дороги в морях і зелень балтійську, - Чисте все й незачовгане. Але ж ти поруч став, невідступний, упертий, Можеш світло усе заступити... Гаразд, я віддам тобі день напівсплетений Та з ночі оту половину, де місяць не світить. |